Громадсько-активна школа (ГАШ) є однією з найбільш ефективних моделей шкіл, здатних розв'язати завдання перетворення шкіл у громадські інститути, які забезпечують становлення підростаючих громадян як суб'єктів демократії. Ідея ГАШ довела свою значимість, являючись реальним механізмом об'єднання активних, творчих людей, які орієнтуються на ідеали громадянського суспільства, на демократизацію як освіти, так і всіх сфер соціального життя, на перетворення школи у просвітницькі й культурні центри громад.

Громадсько-активні школи, які б відмінності між ними не існували в економічній чи соціальній сферах, мають спільну філософію. Такі школи ґрунтуються на демократичному ідеалі поваги до кожної людини та її прав на участь у справах громади, що стосуються загального добра.

Основою громадсько-активної школи є твердження про те, що школа не може існувати окремо від потреб громади, саме вона може стати ініціатором розвитку місцевої громади. Модель громадсько-активної школи дозволяє загальноосвітній школі стати громадсько-активною без збитку для її головних функцій. Громадсько-активна школа ставить перед собою мету не просто надавати освітні послуги учням, але й розвивати громаду, залучати батьків та мешканців до вирішення соціальних та інших проблем, які існують як в школі, так і в громаді.

Громадсько-активна школа - це звичайна школа, де є:

• Спільні переконання щодо освіти як процесу, що відбувається впродовж усього життя і повинен бути доступний для кожного члена громади, незалежно від його/її віку;
• Спільні переконання щодо виходу школи із своєї традиційної ролі та бачення її доступності протягом семи днів на тиждень, участі в управлінні інших членів громади, доступності шкільних ресурсів для всіх членів громади;
• Спільний голос у визначенні потреб та ресурсів громади;
• Можливість для батьків бути залученими до процесу прийняття рішень щодо якості освіти для їхніх дітей та участі у житті школи;
• Визнання ролі усіх членів громади в освіті та розвитку громади, покращенні життя для кожного члена громади.

Громадсько-активна школа - це навчальний заклад, в якому велика увага приділяється налагодженню партнерських стосунків між школою та всіма ресурсами, що існують в громаді. В громадсько-активній школі значна увага приділяється освітнім, соціальним, оздоровчим послугам; розвитку молодіжного руху та залучення громадян; покращенню навчання учнів; зміцненню родини та відносин між мешканцями громади. Школи стають освітніми, культурними центрами, а також центрами відпочинку для осіб будь-якого віку. Вони відкриті для кожного - цілий день, кожен день, у вечорі та протягом вихідних. Використовуючи загальноосвітні школи як громадські центри, громадсько-активні школи залучають нових партнерів, тим самим створюючи великий спектр послуг для дітей, молоді, сімей та громад. Діяльність громадсько-активних шкіл позитивно впливає не лише на самооцінку молодих людей, а й на розвиток громади у цілому.

Розширення послуг на базі школи, як того вимагає модель громадсько-активної школи, стимулює виникнення інноваційних освітніх програм, допомагає вдосконалити професійну форму педагога, яка відповідає вимогам сучасності. Школи, залучені до програми, відмічають один факт: як тільки вони обрали для розвитку свого загальноосвітнього закладу модель громадсько-активної школи, вони стали конкурентоспроможними. В рамках моделі громадсько-активної школи відбувається переорієнтація на особистість учня, на формування активної громадської позиції, відповідальності перед собою та перед громадою за прийнятті рішення. В результаті роботи за моделлю громадсько-активної школи ресурси школи використовуються ефективніше в інтересах всіх мешканців громади. Школа, перетворюючись в Громадський центр, більше отримує реальної допомоги від місцевої громади, комерційних структур та влади.

Концепція громадсько-орієнтованої освіти

Громадсько-орієнтована освіта представляє освітню філософію, яка лежить в основі діяльності громадсько-активних шкіл, сприяє створенню можливостей для членів спільноти - окремих громадян, шкіл, бізнесу, громадських та приватних організацій - стати партнерами у реалізації потреб спільноти. Найбільше суспільно орієнтована освіта виявляється у громадсько-активній школі, закладі, який відкритий після завершення традиційного шкільного дня для надання академічних, розважальних, оздоровчих, соціальних послуг та програм підготовки до професійної діяльності людей усіх вікових категорій. Модель ГАШ, яка склалася в Україні, також визнає важливість цього напряму, але розглядає ГОО в контексті принципів, що лежать в основі реалізації моделі.

Громадсько-орієнтована освіта розпочинає свою історію з того моменту, коли з'явилися школи, близькі до церкви, церковної громади. Вони являлися центрами соціокультурного життя. Це було особливо важливо в невеликих населених пунктах, селах, де школа була не тільки освітнім, а й інформаційним центром. Принципи громадсько-орієнтованої освіти реалізуються в освітніх системах різних країнах світу вже майже сімдесят років.

Перша програма громадсько-орієнтованої освіти була розроблена в 1935 році в м. Флінт (штат Мічиган, США). Вона базувалася на положенні американського освітнього діяча Джона Д`юї «Освіта не є підготовкою до життя, освіта є саме життя», яке з того часу активного продовжується та підтримується Фондом Чарльза Стюарта Мотта. В його основу було покладено розуміння того, що приміщення шкіл, при необхідності, можна використовувати 24 години на добу, приносячи користь кожному мешканцю громади. Ця програма була джерелом залучення ресурсів для розвитку школи та громади. Вона надавала можливість членам громади приймати участь в процесі громадсько-орієнтованої освіти, впливати на зміст освітніх програм. В ході її реалізації з'явилося почуття гордості за приналежність до навколишнього соціуму, зріс та зміцнів імідж школи.

З того часу програми громадсько-орієнтованої освіти стали невід`ємною частиною освітньої політики та отримали визнання шкільних округів по всій території США, а в 70-80рр. ХХ століття - в багатьох країнах світу. У 1966 році в США була створена Національна Асоціація громадсько-орієнтованої освіти.

Громадсько-орієнтована освіта як підхід до розвитку громади та людських ресурсів - це процес, який збирає разом всіх мешканців громади з метою виявлення потреб громади та її ресурсів, поєднуючи їх так, щоб це дозволило підвищити якість життя в громаді. Громадсько-орієнтована освіта дає можливість для місцевих мешканців, громадсько-активних шкіл, місцевих організацій та установ стати активними партнерами при вирішенні проблем громади та освіти. Громадсько-орієнтована освіта залучає все місцеве населення. Воно розраховано на різні вікові групи та має на меті не лише перепідготовку працюючих, але й соціальне залучення маргінальних груп населення: безробітних, людей похилого віку, інвалідів.

Громадсько-орієнтована освіта характеризується:

• Участю громадян у вирішенні проблем громади через ради самоврядування.
• Можливістю безперервної освіти для людей різного віку, соціальних груп та інтересів.
• Використанням ресурсів громади для шкільних програм.
• Вихованням через громадсько-корисну діяльність.
• Залученням учнів до роботи в громаді.
• Соціальною активізацією школи.
• Демократизацією зовнішньошкільного простору, системи відносин в школі (побудова роботи у педагогічному колективі та школі на демократичних принципах).
• Залучення батьків та мешканців громадив процес навчання дітей та в життя школи.
• Оптимальним використанням можливостей та ресурсів школи для потреб громади.
• Співпрацею між всіма організаціями та установами громади.
• Взаємодією школи з діловими та промисловими кругами, з іншими школами.
• Залученням волонтерів.

Принципи громадсько-орієнтованої освіти

Самовизначення. Місцеві жителі краще за інших знають та можуть назвати потреби своєї громади. Батьки, як перші та найголовніші вчителі дітей, мають безперечне право брати участь в освіті своїх дітей та несуть за це відповідальність.

Самодопомога. Найкраща допомога для людей - це коли їхня спроможність допомогти собі самостійно зустрічає підтримку. Коли люди беруть на себе дедалі більшу відповідальність за власне благополуччя, вони здобувають незалежність, а не залежність.

Формування лідерства. Виявлення, розвиток та використання лідерських здібностей місцевих жителів є передумовою реалізації принципу самодопомоги та підтримки зусиль жителів громади.

Наближення до місця проживання. Участь жителів громади в різних заходах, програмах, а також використання ними різних служб буде тим активніше, чим ближче до місця проживання вони розташовуються або проводяться. За можливості вся діяльність має переноситися з центру в місця широкого доступу жителів громади.

Об'єднана сфера послуг. Організації й агентства, що працюють на благо жителів зможуть використовувати свої обмежені ресурси, досягати своїх цілей і надавати послуги краще, якщо вони налагоджуватимуть тісні ділові взаємини з організаціями й агентствами, які займаються аналогічною діяльністю.

Максимальне використання ресурсів. Фізичні, фінансові й людські ресурси кожної громади мають бути взаємозалежними і повністю використані для вирішення різних проблем громади, якщо це в інтересах співтовариства.

Причетність. Ізоляція або відділення людей за віковими, матеріальними, статевими, расовими, етнічними, релігійними та іншими ознаками перешкоджає повному розвиткові співтовариства. У програмах, заходах і сфері послуг громади має брати участь якнайбільше її жителів.

Відповідальність. Суспільні інститути несуть відповідальність за розвиток програми і служб, що відповідають за інтереси, що постійно змінюються, і потреби жителів громади.

Послідовність і безперервність освіти. Людина вчиться все життя від народження до смерті. Формальні та неформальні можливості для освіти мають бути доступними для жителів громади будь-якого віку в усьому розмаїтті.