КОРОНАВІРУС І ПСИХІКА ДИТИНИ

❓Чи все так страшно?
❗️Дійсно, приємного мало. Вірус є і люди хворіють. Правда, варто подбати про свою безпеку та безпеку рідних, дотримуватись якихось елементарних правил особистої гігієни, в тому числі й інформаційної.

❓Чому діти так по-різному на це реагують?
❗️В підлітковому віці емоційна сфера достатньо нестабільна і можуть бути випадки емоційних вибухів або навпаки провалів. І якщо страшно дорослим, вже зі стабільної психікою, то дитині, у якої вона формується - може бути ще страшніше.

Діти більш емоційно нестабільні і це факт, тому найбільше їм зараз потрібно відчувати безпеку. Як би вони знецінено не ставились до цього вірусу, все одно один на один із собою вони переймаються через ситуацію в світі. Тому, щоб вберегти психіку дитини, щоб страх не перетворився у панічні атаки чи ще щось, є певні поради, як діяти.

Отже, що робити?
Не знецінювати свій страх і страх дитини. Врешті-решт, страх допомагає бути обачнішим.
Не замулювати дитині очі, не обманювати, не створювати ілюзорну ситуацію благополуччя, а краще бути чесним.
«Познайомитись» з вірусом, в прямому сенсі цього слова - з'ясувати деталі, яка категорія населення більш схильні до захворювання, скільки випадків одужання, перші симптоми і т.д.
Дізнатися про правила безпеки, які рекомендують лікарі і обговорити це в сімейному колі.
Не панікувати та не піддаватись загальнонаціональній паніці, тримати руку на пульсі, але не занурюватись в інформаційну пропаганду.
Розробити план спільних дій у сім'ї на випадок підозри захворювання. Дитина повина мати розуміння своїх першочергових дій у разі, якщо захворіють близьки чи вона сама.
Звісно, що мити руки і утриматись від місць з великим скупченням людей.
Гармонії вам та натхнення!

ЯК ГОВОРИТИ З ДІТЬМИ ПРО ЕПІДЕМІЮ

Діти відчувають наші тривоги та страхи, тому говорити з ними ПОТРІБНО, не замовчувати складних тем і не ігнорувати цікавість дитини.
Про що варто сказати дитині:
1. «Боятися - це НОРМАЛЬНО. Страх - це почуття, яке допомагає нам бути обережними та піклувалися про своє здоров'я й здоров'я інших людей».
2. «Якщо тобі страшно, ГОВОРИ мені про це. Страх стає меншим, коли ним ділишся».
3. «Страх зменшується, коли ЗНАЄШ, ЩО РОБИТИ, щоб захистити здоров'я: дотримуватися карантину, на вулиці й закритих приміщеннях одягати маску та обробляти руки антисептиком/милом, тримати дистанцію від інших людей». Це тимчасові заходи безпеки, які нас захищають.
4. «Всі епідемії ЗАКІНЧУЮТЬСЯ і все стає як раніше».
Рекомендації для батьків:
✅ Обмежте перегляд новин вдома. Не варто перевантажувати дитину інформацією. Нехай вдома вона відчуває себе у ЗАХИСТІ й безпеці.
✅ Не обговорюйте поряд з дітьми найгірші сценарії. Діти нічого не можуть зробити, а переживати будуть не менше.
✅ Якщо дитина злякалася якоїсь інформації щодо епідемії - заспокойте її, поясніть, які міри робите ви, щоб захиститися. Запропонуйте дитині збудувати у її кімнаті захисну фортецію, ПОГРАЙТЕСЯ з нею. ПЕРЕМОЖІТЬ всі віруси.
✅ Якщо дитина хвилюється за здоров'я бабусі чи дідуся, нехай поговорить з ними по скайпу, а вони її заспокоять, що РОБЛЯТЬ все, щоб захистити себе.
✅ Створіть щоденні сімейні РИТУАЛИ, які будуть підтримувати ПОЗИТИВНИЙ настрій у родині: чаювання, ігри, перегляд фільму всією родиною тощо.